помочь горю

colloq. quitar las penas, sacar de un apuro, tender la mano (echar una mano) en la desgracia (áåäå)

помочь ¹

-и θ. (παλ. κ. διαλκ.) βλ. помощь.

εκφρ.

Бог помочь – παλ. με τη βοήθεια του Θεού, ο Θεός βοηθός.

помочь ²

-могу, -можешь, -могут, παρλθ. χρ. помог, -ла, -ло

ρ.σ. βοηθώ, συνδράμω, έρχομαι αρωγός•

|| επιδρώ•

εκφρ.

помочь горю (беде) – βοηθώ στη δυστυχία.

ж уст. и обл.

1. см. помощь;

2. чаще мн. помочи хашар <> бог помочь! монда нашавед! мондаҳо! сов.

1. ёрй додан (расондан), ёрмандӣ (кӯмак) кардан, мадад расондан; помочь товарищу ба рафик ёрй додан; помочь встать ба хестан кӯмак кардан; помочь деьгами ёрии пулй додан

2. натиҷа бахшидан, фоида (нафъ) кардан; напоминания помогли таъкидхо кор доданд; капли не помогли доруи чакра нафъ накард <С> помочь горю (бедё) аз душворй халос кардан; дар рӯзи дармондагй дасти ёрй дароз кардан

1) ( оказать помощь) aiutare, dare una mano

2) ( при спасении) soccorrere

3) ( оказать действие) aver effetto

* * *

1) Д, В + П aiutare vt; dare una mano (a qd)

2) ( о лекарстве) far bene (a qd); giovare vi (a) (a qd)

* * *

gener. dar (di) braccio, dar una mano a (qd) (кому-л.), dare aiuto, dare una mano, prestare aiuto

- не было бы счастья, да несчастье помогло

- слезами горю не поможешь

* * *

1) (печаль) гора, -ра ср.

2) (несчастье) гора, -ра ср., бяда, -ды жен.

3) (в сложных словах с сущ.) разг. гора

1) aiutare (v.t.), dare una mano a

2) far bene a

1) ğam, qaar, qayğı, dert, yanıq, elem, külfet, acı, tasa

он перенёс много горя - o çoq dert çekti

поседеть от горя - yanıqtan saçları ağarmaq

2) (несчастье) dert, belâ, felâket

помочь горю - dertke bir çare tapmaq

1) гъам, къаарь, къайгъы, дерт, яныкъ, элем, кульфет, аджы, таса

он перенёс много горя - о чокъ дерт чекти

поседеть от горя - яныкътан сачлары агъармакъ

2) (несчастье) дерт, беля, фелякет

помочь горю - дертке бир чаре тапмакъ

1) dolore (m.), pena (f.)

2) guaio (m.), disgrazia (f.)

с

1. ғам, ғусса, андӯҳ, кулфат; неутёшное горе андӯҳи бепоён

2. мусибат, бадбахтӣ, бало, дарду алам; его постигло большое горе ба сараш мусибати калон омад

3. в знач. сказ. разг. вой бар ҳоли…; горе тому, кто… вой ба ҳоли он касе, ки… <> гор е горькое мусибати ҳалокатасар; горе луковое шутл. ноӯҳдабаро, ношуд; подавленный горем мусибатзада, кулфатзада; убитый горем ғамзада, аламзада; и горя мало кому ҳеҷ ғам (парво) надорад, бепарвофалак; с горем пополам ба зӯр, ҳарому ҳариш; [и] смех и горе ҳам хандаи кас меояд, ҳам гиряаш; горе горевать прост. бисёр ғам хӯрдан; горе мыкать прост. азоб кашидан; завить горе верёвочкой прост. ғаму ғуссаро аз дил дур кардан; помочь горю аз душвори халос кардан; дар рӯзи дармондаги дасти ёрӣ дароз кардан; хлебнуть (хватить) горя прост. азият кашидан, азоби бисёре кашидан

нареч. уст. книжн. (вверх, ввысь) ба боло, ба баландӣ, ба фароз; возвести горе ба боло назар афкандан - ирон. кисми аввали калимахои мураккаб ба маънои «бад», «бекора»: горе- охотник шикорчии ношуд

помочь помагати, помогти, допомагати, допомогти кому, запомагати, запомогти, спомагати, спомогти кого и кому чим и в чому, під(по)магати, під(по)могти кого и кому, пособляти, пособити, підсобляти, підсобити кому, ра[я]тувати, поратувати, заратовувати, заратувати, підратовувати, підратувати, зараджувати, зарадити кого чим, у чому, до помочи (до помоги, до підмоги, у помочі, у пригоді) ставати, стати кому чим, посилковувати, посилкувати кого, прислуговувати, прислугувати кому (содействовать) сприяти кому, (образно) підкладати руки під кого, носити воду на чий млин; Срв. Вспомогать, Пособлять, Поддерживать. [Якби не біг, хто-б нам поміг. Роби, небоже, то й бог (до)поможе. Як міг, так допоміг (Номис). Вони мене не запоможуть (Номис). Не можу я сьому запомогти (М. Вовч.). То буде йому Господь милосердний на всякім місті спомагати (Март.). Нікого не споможе, не порадить (Гн.). Коли-б не я, хто-б його поратував (Кониськ.). Вже коли не ви, так і ніхто більш не заратує мене. Один другого в роботі підратує і грішми і худобою в потребі зазичить (Франко). Як пособити йому тепер, то й він колись у пригоді стане (Грінч.). І всім йому прислуговує, що зна і що здужа (Квітка). Нехай вам доля сприяє (Гол.)]. Да -жет вам бог! - Боже поможи вам! Хай вам бог помагає (поможе)! Если вы это предпримете, я буду вам -гать - якщо ви за це візьметеся, я вам допомагатиму (підпомагатиму), пособлятиму (підсоблятиму), ставатиму до помочи (до помоги, до підмоги). -гайте друг другу - запомагайте один одного, ставайте до помочи один одному и т. п. -гать кому необходимыми средствами, чем-л. необходимым - спромагати, спромогти кого чим. [Я-ж їх спромагала, в люди виводила (Київщ.). Узграничні пани спромагали козаків зброєю і всім припасом до походу в турецькі землі (Куліш)]. -мочь кому деньгами - (до)помогти кому, запомогти, спромогти, заратувати, підмогти, підратувати кого грошима (грішми). -мочь кому в нужде - допомогти, спомогти кому, запомогти, поратувати, заратувати кого в біді, в пригоді. Он -мог мне во всех моих нуждах - він запоміг (заратував, поратував, зарадив) мене в усіх моїх потребах. -мочь кому советом - радою зарадити (порадити) кого, ради (и раду) дати кому (чим). [Ви нас за те своєю радою зарадите (Основа 1861)]. -мочь горю - зарадити, запобігти, запомогти лихові, горю. Как этому (здесь) -мочь? - як цьому (тут) зарадити (порадити)? яку цьому (тут) раду дати? А нельзя ли этому (здесь) чем-н. -мочь? - а чи-ж не можна тому що порадити (чим зарадити)? а чи-ж не можна тут чого врадити (яку раду дати)? Я тут ничем не могу -мочь - я тут нічого не враджу (не враю). Не знает чем и -мочь себе - не знає, чим і запомогтися (заратуватися, зарадитися), чим себе й порадити. -мочь себе тем, что есть - запомогтися (заратуватися, зарадитися) тих, що є, що бог дав. Он не знает, как себе -мочь в такой беде - він собі ради не добере (не прибере), він собі ради не дасть, він не вміє себе порадити у цій (у такій) пригоді. Эти капли -гают от кашля - ці каплі помагають проти кашлю, помічні на кашель. Это не -жет мне - це мені не (до)поможе (не пособить), (не выручит из беды) це мене не заратує (не вратує). Ничто не -гает - нічого не помагає(ться), не пособляє(ться), ніщо не стає в пригоді (не дає ради). Ничто не -гло - нічого не помоглося (не пособилося), ніщо не зарадило, не врадило. Это нисколько не -гает его счастью - це ані трішечки не додає до його щастя. -гите! - ра[я]туйте! пробі!

* * *

несов.; сов. - пом`очь

I. 1) (сущ.) горе, (ум. горенько, горечко), лихо, біда. См. ещё Печаль, Тоска, Бедствие, Несчастье. Горе не свой брат - журба не матінка. Предаваться горю - в тугу вдаватися. Жгучее горе - пекуча журба, живий жаль, пекучий жаль. Горе охватывает - жаль (журба) бере, обнімає, обгортає. С горя - з жалю, з журби, з горя. Причинять (причинить) горе кому-л. - завдавати, робити, чинити (сов. завдати, наробити, начинити) кому жалю, туги, (диал.) загорчити, завгорити кому. Не оберёшься горя (хлопот) - не збудешся халепи. Жить с горем пополам - жити лиха прикупивши. Горе горькое - лихо тяжке, горе-скрута, горювання-бідування. Себе на горе - на лихо собі, собі на безголов'я, собі на горе. И горя мало ему о том, и горюшка мало - байдуже (байдужки, байдужечки) йому про те, за те, а він на те байдуже, йому дарма, мале йому горе, йому ні гадки, він ні гадки про те, за те, і гадки не має, думки-гадоньки не має, був-би й горе (лихо) покотив. Мыкать горе, терпеть горе - горе терпіти, поневірятися, горювання приймати, бідувати. Изведать, претерпеть горе - набратися горя, лиха, перегорювати. Испытать много горя - зазнати багато лиха, випити ківш лиха, випити повну, чималу, скоштувати гіркої, спити гіркої. [Наталя вип'є чималу та ще й повну від такої свекрухи (Мирн.)]. Помочь, пособить горю - запобігти лихові, зарадити лихові. Постигло горе кого-л. - упало горе на кого, спобігло горе кого, спіткало лихо кого. Приключилось горе - сколотилося лихо, склалося лихо, спобігло лихо. Стряхнуть с себя горе - ударити лихом об землю, покотити горе. [Вдармо-ж об землю лихом-журбою, щоб стало всім веселіше]. С горем пополам раздобыть (заработать) что- л. - розгорити що, розгорювати що, розгорюватися на що, загорювати що. [Розгорювавсь на десять рублів (Мирн.). Загорюй снажно, та їж смачно]. С горем добытый (тяжело заработанный) - загорьований. Не знающий горя - безнапасний, безжурний. Не зная горя - безнапасно, безжурно. Горе-профессор, горе-ученый и т. д. - біда, а не професор, біда, а не вчений, кепський з нього професор, учений і т. ин. Горе-музыкант - цигикач. Горе- мастер - попсуй-майстер. Горе-богатырь - ґанджа-андибер (в думе, с турецк.);

2) горе, межд. - ой, леле! лелечко! О, горюшко - ой, лишко, лишенько, лишечко, горенько, горечко, недоленька тяжка, лишко тяжке, падку мій, смутку мій, ой, мій упадоньку!

II. ц.-слав. горѣ) угору, до неба, догори, (гал.) горі; угорі, високо.

* * *

пособить кому пособляти, пособити, підсобляти, підсобити, (до)помагати, (до)помогти кому чим и в чому. -бить кому в нужде - запомогти, заратувати, зарадити кого в біді, ставати, стати в пригоді кому чим. -бить горю - зарадити лихові, горю; срв. Помогать, Помочь. -бить себе (в затруднительном положении) чем - зарадитися, зарадити собі, заратуватися (лихої години) чим. Ничто тебе не -бит - нічого тобі не пособиться (безл.).

* * *

несов.; сов. - пособ`ить

1) ( скорбь) dolore м., afflizione ж., pena ж.

2) ( несчастье) disgrazia ж., sventura ж., guaio м.

••

3) ( в составных словах) cattivo, inetto

••

* * *

1) (скорбь, печаль) pena f, dolore m; afflizione f книжн.

2) ( несчастье) disgrazia f, sventura f

3) сказ. è un guaio...; che disdetta...!

4) разг. ирон. ( в сочетании с существительным) da strapazzo, da quattro soldi, dei miei stivali

••

* * *

1) gener. ambascia, desolazione, duolo, lutto, disdetta, angoscia, contristamento, crepacuore, cruccio, disgrazia, dispiacere, doglia, dolore, esperimento, guaio, miseria, passione, patema

2) colloq. magagnilaf

3) liter. schianto, tribolo, strale

f: Abhilfe schaffen устранить pf. недостаток/помеху, F помочь pf. горю; пресечь pf. зло